Головна
для лікаря
Ускладнення після операцій на шлунку

Ускладнення після операцій на шлунку

Ускладнення після операцій на шлунку

Резекція шлунка призводить до порушень у складному процесі травлення.

Шлунок у процесі травлення здійснює багато функцій:

резервуарну;
механічну обробку їжі;
перемішування;
розріджування їжі шлунковим соком;
порційне проштовхування і евакуацію в дванадцятипалу кишку.

Це забезпечує синхронне поступлення у просвіт кишечника соку підшлункової залози і жовчі. Кількість і ферментний склад травних соків, які поступають у дванадцятипалу кишку, знаходяться у прямій залежності від об’єму і типу їжі. У цій кореляції особливе значення надається рефлексам, які йдуть зі слизової оболонки дванадцятипалої кишки на основні травні залози (підшлункову залозу і печінку) за участю гастроінтестинальних гормонів (гастрит, секретин).

Крім зазначених вище функцій шлунок безпосередньо бере участь у ферментативній обробці їжі; у ньому відбувається перша фаза розщеплення білків. Високе кисле середовище шлункового соку знешкоджує організм від патогенних мікроорганізмів, що надходять у ЖКТ із зовнішнього середовища, і є природним подразником зовнішньосекреторної функції підшлункової залози.

Шляхом виділення особливих білкових сполук (гастромукопротеїнів) слизова оболонка шлунка бере участь в усмоктуванні й усвоєнні вітаміну В12, а отже, у кровотворній функції організму (інкреторна функція шлунка).

Видільна (екскреторна) функція слизової оболонки шлунка здобуває особливе значення при деяких патологічних станах, коли основні екскреторні органи (нирки, печінка) функціонально не забезпечують очищення організму продуктів метаболізму. Шляхом виділення іонів хлору слизова оболонка шлунка бере участь у регуляції кислотнолужного стану й електролітного балансу організму.

У випадку резекції шлунка за методикою Більрот I дванадцятипала кишка з її багатими рефлексогенними й гормональними зонами залишається в процесі переробки й проштовхування їжі, у випадку Більрот II після створення гастроєюнального анастомозу вона виявляється виключеною з пасажу їжі.

Резекція шлунка приносить хворому полегшення, ліквідуючи основне захворювання, однак вона створює нові топографоанатомічні взаємовідносини у верхньому поверсі черевної порожнини, що руйнує злагоджений функціональний механізм взаєморегуляції органів ШКТ і процес травлення і так чи інакше призводить до Ускладнення після операцій на шлунку. У більшості випадків операція не викликає помітних порушень функції системи травлення завдяки компенсаторним можливостям організму. Ступінь компенсації може бути різною й, як правило, залежить від втрати ряду функцій видаленої частини шлунка.

Резекція шлунка, незалежно від захворювання, при якому застосована в певний період часу, приносить незручності хворому, що виражаються в порушенні процесу травлення в різних формах і проявах, або веде до постгастрорезекційного захворювання. В 70-і роки минулого сторіччя рівень постгастрорезекційних ускладнень коливався від 6 до 80%. Удосконалювання оперативної техніки, вибір строгих показань для резекції шлунка скоротили рівень постгастрорезекційних захворювань до 2-10%. Однак, якщо брати до уваги кількість виконуваних резекцій шлунка, то число людей, що страждають різними пострезекційними порушеннями, залишається значним

Отже основні ускладнення після операцій на шлунку:

І. Пострезекційні синдроми:

1.4 реконструктивні операції при демпінг-синдромі.

2. Синдром привідної петлі: