Операція з видалення жовчного міхура
Загальна інформація
Страх перед операцією – нормальна реакція кожної людини
Навіть при наявності очевидних показів для проведення операції з приводу видалення жовчного міхура, багато пацієнтів довго зважують всі за і проти і задаються питанням «Чи потрібна мені холецистектомія або краще почекати з операцією?” Для відповіді на це інколи складне питання, потрібно зрозуміти, які патологічні процеси протікають в організмі при жовчнокам’яній хворобі і які наслідки несвоєчасної операції.
Причини виникнення захворювання
Причиною утворення каменів у жовчному міхурі є згущення жовчі, та надмірна кількість холестерину в крові. Це дуже часто спостерігається у жінок середнього і похилого віку.
В чому ж причина виникнення каменів в жовчному міхурі?
Ризик утворення каменів у жовчному міхурі зростає, якщо протоки звужені, а відтік жовчі порушений.
Фактором ризику вважається зайва вага, атеросклероз, панкреатит і цукровий діабет. Ці захворювання безпосередньо пов’язані з нераціональним харчуванням. Якщо тривалий час в раціоні переважає жирна їжа тваринного походження, вуглеводи у значному об’ємі, а кількість клітковини і жирів рослинного походження невелика, то ймовірність утворення жовчних каменів значно зростає. Погіршує ситуацію вживання значної кількості вказаної «важкої» їжі у вечірній час.
Симптоми жовчнокам’яної хвороби
Першими симптомами жовчнокам’яної хвороби, за наявності яких необхідно звернутися до лікаря, є нудота, відчуття важкості в правому підребер’ї, гіркота в роті, періодичні болі, які локалізуються у верхній правій частині живота.
Гострий біль свідчить про необхідність екстреної медичної допомоги, адже він може свідчити про перекриття одним з каменів протоки.
Особливо небезпечні дрібні камені жовчного міхура, не більше 4-5 мм, бо при перекриванні каменем відтоку жовчі з жовчного міхура виникає сильний больовий синдром. Прийом спазмолітиків може повернути камінь назад в міхур, і симптоми кольок зникнуть. Проте в деяких випадках відбувається тривала закупорка просвіту жовчної протоки, що неодмінно призводить до розвитку важких форм гострого холециститу. Якщо при цьому камінь проникає в дальні протоки жовчного міхура, то спостерігається механічна жовтяниця шкіри, розвивається гострий панкреатит.
Не меншої шкоди організму завдає і так званий «пісок». Перекрити протоки він не може, але проходження жовчі з дряпучими піщинами викликає спазм, що супроводжується сильним болем. Крім того, «пісок» пошкоджує слизову оболонку протоків, що призводить до утворення рубців і звуження місця виходу жовчі в кишківник. Це ускладнює відтік жовчі і секрету підшлункової залози. На цьому тлі часто виникає закид жовчі в підшлункову залозу, що призводить до виникнення хронічного панкреатиту.
За відсутності своєчасної медичної допомоги відбувається атрофія клітин підшлункової залози, які виробляють інсулін, внаслідок чого у хворого виникає цукровий діабет. В результаті різко знижується якість життя, зростає ризик розвитку інсульту, гіпертонічної хвороби і навіть інфаркту міокарда. В таких випадках хворі, заради збереження життя, змушені постійно дотримуватися найсуворішої дієти, що передбачає максимальні обмеження, а також періодично проходять дороге лікування в стаціонарі.
Ускладнення жовчнокам’яної хвороби
На жаль, небезпека жовчнокам’яної хвороби дуже часто недооцінюються.
Тривале носіння каменів в жовчному міхурі загрожує не тільки печінковою колькою, але й супроводжується запальними процесами в прилеглих тканинах. При цьому можуть утворитися з’єднання з кишкою – свищі, через які в жовчний міхур постійно портаплятиме їжа і бактерії. Це призводить до запалення жовчних проток – гострого холангіту.
Також при частому запаленні міхура виникають спайки, які в подальшому серйозно ускладнюють виконання операції. Хворому це загрожує більш тривалим післяопераційним періодом одужання, і додатковими витратами.
Тривале носіння каменів часто провокує утворення пухлин жовчних протоків та кишківника. На жаль, хворі, що звикли «терпіти» біль, яка супроводжує жовчнокам’яну хворобу, дуже часто звертаються до онколога на такій стадії захворювання, що навіть відкрита операція вже не здатна допомогти.
Іншим, не менш небезпечним ускладненням жовчнокам’яної хвороби може стати запалення міхура – гострий холецистит, що виникає через закупорку виходу з нього, а це дуже швидко призводить до гнійного розплавлення жовчного міхура з проривом гною в черевну порожнину. Гній викликає запалення всіх органів, з якими він контактує, розвивається гострий гнійний перитоніт. Це дуже небезпечне ускладнення, яке вимагає екстреної відкритої операції. На жаль, прогноз при таких операціях зазвичай малосприятливий.
Також дрібні камені (від 3мм до 10 мм), що утворилися в жовчному міхурі, можуть викликати жовтяницю. В результаті масово гинуть клітини печінки, може розвитися печінкова недостатність (шансів на врятування печінки у таких пацієнтів практично немає). Лікування в цьому випадку вимагає відкритого оперативного втручання, що включає видалення каменів з наступним дренуванням жовчних проток. Крім того, для відновлення функції печінки необхідні дорогі препарати.
І нарешті, одним з найсерйозніших ускладнень жовчнокам’яної хвороби вважається деструктивний панкреатит, що виникає при закупорці місця впадання жовчних проток в кишку. Цей стан вимагає неодноразового оперативного втручання та використання великої кількості дорогих препаратів.
Запобігти цих серйозних ускладнення і значно підвищити якість життя можна, своєчасно звернувшись до хірурга.
А чи можна обійтися зовсім без операції?
Медикаменти неефективні для каменів жовчного міхура
Часто пацієнти запитують, чи можна роздрібнити або розчинити утворення в жовчному міхурі, та уникнути операції?
Досвідчені фахівці нашох кліники, що багато років займаються цією проблемою, відповідають: категорично не можна. Так зване дроблення каменів призводить до утворення більш дрібних фрагментів, які (як вже було вказано раніше) здатні викликати дуже серйозні ускладнення. Для їх ліквідації потрібне тривале і дороге лікування, вкрай некомфортне для пацієнта.
Розчинення каменів можливе виключно для холестеринових каменів, але визначити їх склад без оперативного втручання неможливо. Крім того, навіть тривалий курс лікування призводить до розчинення лише окремих каменів діаметром до 5 мм. Кількість каменів у жовчному міхурі не повинна перевищувати 3 штуки. Пацієнт повинен все життя приймати препарати спочатку для розчинення, а після для профілактики повторного утворення каменів в жовчному міхурі.
Переваги лапароскопічних операцій
Фото на операційному столі та через рік після операції
- Больовий синдром не виражений, тому пацієнт вже через 2 години поводиться досить активно;
- Шрами після лапароскопічного видалення жовчного міхура майже не помітно
- Значно скорочується період реабілітації – вже через 2-3 доби пацієнт переводиться на амбулаторне спостереження, а на 5-ий день можна виходити на роботу;
- Зберігаються всі функції кишечника, що дозволяє швидко відновити повноцінне харчування;
- Відпадає необхідність у дорогих препаратах;
- Практично повністю відсутній ризик розвитку спайкового процесу;
- Мінімальний ризик розвитку післяопераційної грижі – від 2% до 3%, проти 30% при відкритому видаленні жовчного міхура;
- Операція проводиться через невеликі проколи (найбільший розріз 10-15 мм, два інших по 5 мм), що виключає можливість утворення післяопераційних рубців, що виникають при звичайних операціях;
Мінуси порожнинної операції з видалення жовчного міхура
Фотографія з архіву за три роки до операції та після операції через рік
- Період відновлення супроводжується тривалими болями в області післяопераційної рани;
- Для повного одужання потрібен тривалий ліжковий режим, на тлі якого можуть розвинутися застійні явища в легенях, пролежні та інші ускладнення;
- Для ефективного лікування необхідне застосування великої кількості дорогих препаратів;
- Для відновлення нормальної працездатності кишківника потрібно протягом тривалого часу дотримуватися особливого режиму харчування;
- Одним із найчастіших ускладнень класичної відкритої операції є спайковий процес;
- Високий ризик утворення післяопераційної грижі.
Сучасні хірурги використовують унікальне обладнання, яке дозволяє провести оперативне втручання під несильним наркозом, з мінімальним фізичним впливом на навколишні тканини.
Так виглядає операційна де ми видаляємо уражені хворобою жовчні міхури
Планові лапароскопічні операції дозволяють в максимально короткий термін і з мінімумом затрат усунути першопричину жовчнокам’яної хвороби і повністю виключають можливість розвитку її ускладнень.
Методика лапароскопічного видалення жовчного міхура значно скорочує і полегшує реабілітаційний період і допомагає хворому максимально швидко повернутися до активного способу життя (в середньому через 3 доби).
Численні дослідження демонструють, що ризик навіть найважчої лапароскопічної операції значно нижче тих ризиків, які виникають при розвитку ускладнень через невчасне звернення до лікаря.
Висновки
Лапароскопічна операція – це ефективне, мало травматичне, а значить і безболісне лікування жовчнокам’яної хвороби. Зверніться до спеціаліста прямо зараз, і вже скоро ваше життя стане якіснішим, а ви позбавитеся від загрози розвитку смертельно небезпечних ускладнень.
Коментарів (2)
Залишити відповідь
Інформацію про розташування нашої клініки і схему проїзду ви знайдете в розділі Контакти.
записатися на прийом
Юлия
Добрый день. Могла лапароскопия по удалению желчного пузыря спровоцировать обширный инсульт на следующие сутки после операции? Что- то же послужило такому состоянию? Заранее спасибо
Рейтi Андріан Остапович
Речь шла об ишемическом инсульте (у нас было долгое и довольно таки продуктивное общение), в анамнезе два приступа транзиторной ишемической атаки, пациент среднего возраста. Конечно в таких случаях лучше не надувать живот углекислым газом при операции, как это принято у Нас, и что собственно и могло стат причиной разыгравшейся картины. А поднять стенки живота специальными спицами – лапаролифтинг при такой методике нет излишнего давления в животе, нет препятствий для кровообращения и соответственно нежелательных последствий. Такой метод принят для исполнения в Японии для лиц пожилого возраста.