Мастит-запалення молочної залози!

Причиною виникнення маститу є бактерії: стафілокок, стрептокок, кишкова паличка рідше синьо-гнійна паличка, грибки.

Основні передумовлюючі причини – застій молока, погане спорожнення залози при годуванні, тріщини соска. Потрапляючи в такі умови, мікроорганізми, що проникли по лімфатичних шляхах і молочним ходам в залозу, викликають її запалення.

Звідки беруться збудники в протоках та лімфатичній системі при маститі?

Збудник – проникають в залозу з рота дитини, через забруднену білизну, при недотриманні гігієнічних правил догляду за молочною залозою в період вагітності і неправильне годування. Тріщини сосків найбільш часта причина виникнення – неправильне прикладання дитини до грудей. На початкових стадіях запалення носить серозний характер, тобто негнійне такий мастит не потребує оперативного лікування. Гнійний мастит завжди оперується.

Мастит як розпізнати?

– ущільнення (грубшання) залози,

– почервоніння шкіри і набряк;

– розпираючий біль, часом нестерпний;

– підвищення температури, часом до 40 С;

– утруднений відтік молока (в період годування);

– в молоці гнійні або кров’яні виділення (в період годування).

Форми гострого маститу

• серозний (характеризується погіршенням загального самопочуття, підйомом температури, затримкою молока в молочній залозі);

• інфільтративний (характеризується появою щільних утворень у молочній залозі, який в подальшому може перетворюватися в гнійник, шкіра над інфільтратом набуває червонуватого відтінку);

• гнійний (характеризується появою гнійного запалення);

• абсцедуючий (виникає абсцес – обмежене гнійне вогнище);

• флегмонозний (гнійне запалення поширюється по тканині молочної залози);

• гангренозний (утворюються масивні некрози в молочній залозі).

Лікування маститу

Лікарська тактика залежить від характеру, давності захворювання та обсягу ураженої області. Лікування маститу завжди комплексне.

Інфекційні мастити на ранніх стадіях лікують антибіотиками широкої дії.

Чи можна годувати груддю маститі?

Гострий негнійний мастит не є перешкодою для грудного вигодовування, але категорично не можна годувати грудьми, якщо підтверджено гнійний мастит.

Обов’язково кожні три години зціджування, але не при абсцесі – тоді груди чіпати не можна. При утворенні гнійних мішків абсцесів – їх розкривають хірургічно.

У в післяопераційному періоді можливе призначення локального  охолодження, фізіотерапії та імуно-модуляторів.

Рішення про те, чи слід продовжувати грудне вигодовування під час антибіотикотерапії, може приймати виключно лікар, який призначив ці ліки.

Профілактика маститів

– Масаж молочних залоз під час вагітності, дотримуючись правил щадного відношення до молочної залози.

– Підготовка сосків до годування. За 1 місяць до планованих пологів при відсутності перерахованих вище явищ вимагає консультації хірурга в будь-якому випадку.

– Правильне прикладання дитини до грудей, годування грудьми на вимогу, а не по режиму.

Чи впливає процес годування груддю на виникнення маститу?

Не можна обмежувати частоту і / або тривалість годувань. Якщо дитина здорова і активно смокче, немає необхідності в додатковому зціджуванні молока після годування, так як це може призвести до надлишкової виробленню молока і утворенню застоїв.

-Ретельне дотримання правил годування дитини (чистота рук матері, правильне прикладання до грудей: дитина повинна повністю захоплювати сосок разом з навколо-сосковим полем).

У разі наявності деформації, втягнення або зміни форми сосків, наявності розростань або тріщин в області сосків – негайно звертайтеся до хірурга!

Наслідки маститу

При зниженому імунітеті і неправильному лікуванні, а також при самолікуванні, хвороба може перейти у флегмонозну і навіть гангренозну стадію, що несе реальну загрозу життю.