Лапароскопія – загальні відомості
Лапароскопія (від грец. ?????? — пах, живіт, грец. ?????? — дивлюся) – малоінвазивний ендоскопічний метод оперативного втручання, за допомогою якого під наркозом, проводиться огляд органів малого тазу і черевної порожнини, оперативні втручання на фоні пневмоперитоніума (введення в черевну порожнину газу СО?).
Лапароскопічна хірургія характеризується динамічним розвитком і проти показів з кожним роком стає все менше. На даний момент існують абсолютні проти покази які в свою чергу поділяються на місцеві та загальні та відносні проти покази.
Абсолютні проти покази до лапароскопічного оперативного втручання:
Загальні:
гострий інфаркт міокарду,
декомпенсація кровообігу і дихання будь-якого походження,
колапс,
Місцеві:
наявність калових нориць,
множинні післяопераційні рубці передньої черевної стінки,
підозра на торакоабдомінальне поранення (пряме сполучення черевної та плевральної порожнин).
Відносні протипоказання:
невправима грижа передньої черевної стінки,
діафрагмальні грижі,
епілепсія в анамнезі,
стенокардія,
бронхіальна астма з частими загостреннями,
пневмонія,
гіпертонічна хвороба з високими цифрами артеріального тиску,
коматозний стан.
Загальна організація
Підготовка пацієнта.
Лапароскопічна хірургія як і відкрита вимагає суворої стандартної передопераційної підготовки пацієнта. Перед початком операції необхідно:
1)профілактичне введення антибіотиків (цефалоспоринів другого покоління).
2) Компресія підшкірних вен нижніх кінцівок та введення прямих антикоагулянтів для попередження тромбозу глибоких вен. Нагадаємо що збільшення вмісту в крові С02, уповільнення кровотоку, пов’язане з положенням на операційному столі (наприклад, зворотне положення Тренделенбурга) і збільшення внутрішньочеревного тиску підвищують ризик виникнення тромбозу глибоких вен в порівнянні з відкритими операціями того ж об’єму.
3) Назогастральне зондування шлунку та передопераційне введення атропіну і метоклопраміду. Мета даного комплексу заходів – декомпресія шлунку, пригнічення секреторної активності шлунку, підвищення тонусу кардіального сфінктера та стимуляція ізоперистальтичних рухів що попереджає виникнення аспірації.
4) Механічна підготовка кишківника. Розширення шлунка і кишківника підвищує ризик їх перфорації як при введенні троакара, так і при хірургічних маніпуляціях і каутеризації. До того ж погіршується огляд операційного поля, що робить операції більш важкими та небезпечними
5)Катетеризація жовчного міхура особливо при проведенні операцій в нижньому поверсі черевної порожнини або в випадках передбачуваних тривалих операцій.
Організація роботи операційної.
Умовами успіху проведення лапароскопічних операцій є правильна розстановка лапароскопічного обладнання та точна організації всієї роботи. Операційна повинна бути досить просторою, щоб в ній вільно розмішався весь комплекс необхідної лапароскопічної апаратури. Стіл має мати можливість міняти нахили як головно-ножного кінців, так і нахили в сторони, а також надавати становище для напівсидячої позиції пацієнта. Відеоустаткування повинно бути ідеально налагоджено. Необхідні високоякісні відеокамера та монітори,бажано операційні мікроскопи з 30 – і 45-кратним збільшенням, два більших монітор, джерело сильного холодного світла. Дуже бажано мати друге джерело світла для просвічування брижі кишківника. Використовувана для каутеризації апаратура має бути безпечною щодо можливого витоку струму, мати пристрої для поверхневого гемостазу і точно відрегульований двополюсної режим. Вся застосовувана апаратура повинна передбачати можливості термінового підключення нових технічних пристроїв, якщо це потрібно в ході операцій.Для підтримки гарної візуалізації операційного поля потрібні апарати високооб’ємних інсуфляцій, аспірацій та іригацій. Рівні газонаповнення відіграють вирішальну роль під час таких операцій, коли використовуються кілька троакарів, накладаються множинні шви, видаляються і знову вводяться канюлі і виконуються додаткові розрізи. За подібних обставин доцільно застосування другого інсуфлятора.
Розстановка персоналу та апаратури.
Важливими умовами забезпечення зручності та безпеки проведення операцій є дотриманням певних принципів розміщення персоналу та апаратури щодо пацієнта. Хірург повинен стояти на протилежній стороні від патологічного вогнища (крім операцій на верхньому серединному квадранті черевної порожнини, коли хірург розташовується між ніг пацієнта ). Точка, з якої ведеться відеоспостереження, повинна знаходитися між рук хірурга, кут зйомки повинен відповідати куту розташуванняння його рук – не більше 30. Екран монітора перед хірургом аналогічним чином повинен знаходитися всередині цієї 30 ° хірургічної зони. Очі, руки, камера і монітор повинні розташовуватися ідеально уздовж єдиної осі, щоб запобігти позиційну дезорієнтацію. Після розстановки телемоніторного обладнання слід зафіксувати руки пацієнта. Оперуючи пахові грижі фіксують руки пацієнта. уздовж тулуба, щоб не заважати рухам хірурга ( хірург стоїть на рівні плечей пацієнта і має вільний доступ до обох сторін операційного поля).
Інформацію про розташування нашої клініки і схему проїзду ви знайдете в розділі Контакти.
записатися на прийом
Необхідна консультація спеціаліста.