Лапароскопія як метод діагностики
До лапароскопічного методу діагностики (пошуку) захворювань лікарі звертаються в двох випадках. Перший – коли всі інші методи не дали очікуваних результатів які б чітко визначили подальшу лікувальну тактику, і для уточнення діагнозу використовують лапароскопію. Другий коли треба терміново оцінити ситуацію в животі, коли нема часу для ультразвукової діагностики чи комп’ютерної томографії (кровотеча при позаматковій вагітності).
Які переваги діагностичної лапароскопії?
- Мала травматичність на животі залишається один проктол менше 1 см..
- Висока точність діагностики – недіагностованими залишаються всього 1% захворювань.
- Висока інформативність – 77% пацієнтів уникають непотрібних оперативних втручань.
- Широкі діагностичні можливості – можливість діагностики невеликих пошкоджень внутрішніх органів, недоступних для діагностики рентгенологічними методами, наприклад, невеликий лівосторонній розрив діафрагми.
- Можливість перейти із діагностичної лапароскопії до лікувальної, не втрачаючи дорогоцінного часу.
Як все відбувається?
Як і будь-яка операція, діагностична лапароскопія проводиться в умовах операційної. Під час процедури застосовують загальне знеболення, таким чином ніяких больових відчуттів пацієнт не відчуває.
Завдання діагностичного пошуку наступні визначити факт наявності кровотечі, пухлини, нагноєння чи наявності пухлини.
Далі перераховано основні технічні моменти які ми обов’язково виконуємо при діагностичній лапароскопії.
Одразу при вході в черевну порожнину необхідно оцінити стан парієтальної очеревини (блискуча, тьмяна, з петехіями чи великими гематомами, виявити наявність підочеревинних судин).
Як тільки оглянули очеревину – переходять до систематизованого та повного огляду черевної порожнини. Огляд починають із порожнини таза. При цьому особливу увагу звертають на вільну рідину чи травматичні пошкодження органів малого тазу.
Далі досліджують правий нижній квадрант живота. Хірург ретельно оглядає термінальний відділ тонкого кишечника ,сліпу кишку із апендиксом та висхідну ободову кишку на наявність крововиливів, запалення, дефектів у стінках цих органів. Обстеження продовжують оглядом правого бічного каналу для діагностики можливих захворювань заочеревинного простору чи на наявність ознак, що вказували б на хвороби черевної порожнини.
Наступний етап дослідження – правий верхній квадрант живота. Тут розміщена печінка із жовчним міхуром та зв’язковим апаратом, права половина діафрагми та частина дванадцятипалої кишки із шлунком. Для зручного огляду можна ввести у черевну порожнину зажим через додатковий розріз – це дасть можливість піднімати та відсовувати кишки, оголювати прикриті ділянки недоступні огляду.
При ревізії лівого верхнього квадранта живота оглядають ліву долю печінки, ліву половину діафрагми, шлунок, селезінку, частину товстого кишечника. Далі переходять до огляду лівого бічного каналу. Так, наявність крові у цьому анатомічному утворенні може свідчити про розрив селезінки чи травму органів, що розміщені заочеревинно.
На фінальному етапі досліджують лівий нижній квадрант живота, де розміщена сигмоподібна та частина прямої кишки. У разі виявлення загрожуючих життю патологічних станів чи об’ємних утворень внутрішніх органів може бути виявлено покази до негайного оперативного втручання.
Інформацію про розташування нашої клініки і схему проїзду ви знайдете в розділі Контакти.
записатися на прийом
Необхідна консультація спеціаліста.