Грижа білої лінії живота

Рейтi Андріан Остапович

Кандидат медичних наук. Спеціалізація - загальна хірургія та проктологія.

Грижа (hernia)– це захворювання, при якому внутрішні органи виходять із порожини, де вони розміщені, через патологічно розширені отвори, що є наслідком травми або дефекту розвитку.

1. Визначення, етіологія гриж передньої черевної стінки. Актуальність теми.
2. Клінічна картина гриж передньої черевної стінки.
3. Класифікація гриж передньої черевної стінки.
4. Пахові грижі – анатомія, класифікація, діагностика та лікування.
5. Пупкові грижі – анатомія, класифікація, діагностика та лікування.
6. Стегнові грижі – анатомія, класифікація, діагностика та лікування.
7. Грижі білої лінії живота – анатомія, класифікація, діагностика та лікування.
8. Післяопераційні вентральні грижі. Класифікація післяопераційних гриж. Передопераційна підготовка. Сучасні підходи до вибору оперативних втручань.

Грижа білої лінії живота(hernia lineae albae) складає 11% від загального числа черевних гриж. Грижа білої лінії живота виникає в різних ділянках білої лінії.

У чоловіків частіше бувають надчеревні, а у жінок навколо пупкові грижі. В дитячому віці грижі білої лінії майже не бувають. В більшості випадків апоневротичні волокна, які утворюють білу лінію живота тісно прилягають один до одного і тому зі сторони черевної порожнини біла лінія має рівну і гладку поверхню. В інших випадках апоневротичні волокна на окремих ділянках щільно не прилягають один до одного і тоді в білій лінії утворюються різної величини проміжки (щілини). При цьому на задній поверхні білої лінії утворюються заглибини, через які випинається очеревина.

В розвитку гриж білої лінії має значення підвищення внутрішньочеревного тиску, яке сприяє проникненню передочеревинної жирової клітковини в щілині білої лінії. Спочатку утворюється передочеревинна ліпома, яка, збільшуючись в розмірах, з часом затягує за собою очеревину, з якої в  формується грижовий мішок.

Грижа білої лінії живота здебільшого невеликих розмірів – від 1 до 10 см.

Вмістом гриж білої лінії буває великий чепець, петлі тонкої кишки чи товста кишка. У випадках підчеревних гриж їх вмістом може бути сечовий міхур чи його дивертикули.

Грижовий мішок білої лінії покритий підшкірною клітковиною, поперечною фасцією і передочеревинною клітковиною.

Серед факторів, які сприяють розширенню та витонченню білої лінії, а отже, і утворенню гриж, суттєве значення має важка фізична праця та вагітність.

Грижа білої лінії живота класифікація .

По локалізації розрізняють:

• надчеревні (hernia epigastrica),
• біляпупкові (hernia paraumbilicalis) і
• підчеревні (hernia hypogastrica).

Найбільш поширені надчеревні грижі (81,5%), рідше – біляпупкові (15,1%), підчеревні грижі виявляються у 0,3% хворих.

Грижа білої лінії живота діагностика.

Положення пацієнта  строго горизонтальне на спині. Ретельно пальпувати пальцями ділянку білої лінії у спокої, а потім при напруженні м’язів передньої черевної стінки. У випадках наявних гриж вони відносно легко у такий спосіб виявляються.  Проте в хворих з ожирінням чутливість фізикальних методів сягає 30-40%, тому для обєктивної діагностики в таких хворих слід застосовувати інструментальні методи обстеження УЗД, КТ, МРТ.

Грижа білої лінії живота оперативні втручання.

Характер і об’єм оперативних втручань при грижах білої лінії живота залежить від локалізації і розмірів гриж, анатомічних змін білої лінії живота. Слід враховувати також наявність супутнього таким грижам діастазу прямих м’язів живота. Ці ж самі фактори впливають і на вибір методу знечулення.

При малих і середніх розмірів грижах і передочеревинних ліпомах застосовується місцеве знечулення інфільтраційною анестезією або поєднання її з нейролептаналгезією. У випадках великих, множинних чи рецидивних гриж кращим варіантом є ендотрахеальний наркоз.

Розріз шкіри проводять в повздовжньому чи поперечному напрямках. Виділяють грижовий мішок і обробляють його звичайним способом. Апоневроз білої лінії розсікається повздовжньо і, відстукуючи від країв на 2 см, звільняють від жирової клітковини. Пластику грижових воріт проводять по Сапежко – Дьяконову, тобто створюють дублікатуру апоневрозу.

У випадках передочеревинної ліпоми операцію починають з виділення її з оточуючої жирової клітковини і від країв апоневрозу, а потім розсікають для встановлення наявності чи відсутності грижового мішка.

В разі його відсутності ніжку ліпоми занурюють під апоневроз, краї якого зашивають кисетним швом чи вузликовими швами.

Естраперитонеальний спосіб Шампонієра.

По середній лінії живота над діастазом розтинають шкіру і підшкірну жирову клітковину : останню ретельно відшаровують від піхв прямих м’язів по усій довжині рани. Для ліквідації діастази на піхви прямих м’язів живота накладають два ряди вузлових шовкових швів. Спочатку прошивають чотирма-п’ятьма швами стінки піхви у верхньому і нижньому кутах рани. Шви по черзі зав’язують.

Потім накладають шви в проміжку між попередніми швами до тих пір, поки повністю не зблизяться краї м’язів. Поверх першого ряду швів накладають другий ряд вузлових шовкових швів.

Серед алопластичних методик використовуються способи «Sub-lay» та пре перитонеальний спосіб розміщенні імплантату.

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Коментар

Ім’я *

E-mail *

Сайт

Save my name, email, and website in this browser for the next time I comment.