Епітеліальні копчикові ходи

Рейтi Андріан Остапович

Кандидат медичних наук. Спеціалізація - загальна хірургія та проктологія.

 Епітеліальні копчикові ходи відкриваються назовні одним або декількома точковими воронкоподібними отворами, локалізованими завжди строго по лінії між сідничної складки, так званими первинними отворами (первинними епітеліальними зануреннями). Якщо отворів декілька то всі вони з’єднані між собою. Епітеліальні копчикові ходи – вроджене захворювання, обумовлене дефектом розвитку плода, при якому під шкірою залишається вистелений покривним епітелієм хід. Деякі зарубіжні фахівці, які ще називають епітеліальні копчикові ходи волосяною кістою, вважають причиною утворення неправильний ріст волосся, що при наявності глибокої між сідничної складки і рясного волосяного покриву призводить до вростання (занурення) волосся в шкіру і утворення кісти.

Епітеліальні копчикові ходи – прояви

По клінічній картині розрізняють неускладнений і ускладнений гнійним процесом епітеліальні копчикові ходи. Болячка звертає на себе увагу лише з моменту виникнення гнійних ускладнень, до цього моменту на протязі багатьох років пацієнти навіть не знають що в них наявний недуг. Ускладнений куприковий хід може перебувати в стадії гострого або хронічного запалення (свищ, нориця) або ремісії (виділення зникають, хід затягується). З епітеліальних копчикових ходів практично завжди відзначаються деякі виділення  в одних випадках виділення схожі на піт в інших можливі гнійні виділення з домішками крові. При закупорці ходу спостерігається поява невеликого безболісного інфільтрату з чіткими контурами, що заважає хворому при рухах. Якщо відбувається інфікування вмісту ходу з’являються

гострі болі

підвищується температура тіла

виникає почервоніння ураженої ділянки

Тобто є всі прояви гнійного вогнища. Якщо з якоїсь причини недоліковане гостре запалення епітеліальних копчикових ходів самостійно пройшло, то на жаль це не дає підстави вважати людину повністю здоровою, оскільки залишається осередок запалення, яке з часом проявиться. Хронічне запалення епітеліального куприкового ходу не впливає на загальний стан пацієнта, з отворів ходу періодично виділяється незначна кількість гнійних виділень, навколо ходу нема набряку і гіперемії (почервоніння) шкіри. Поступово з’являються рубцеві зміни навколо первинних і вторинних отворів: результат перенесеного гострого періоду з формуванням гнійних ходів. Ремісія запального процесу протікає без яких-небудь зовнішніх проявів – виділень з ходів немає, ввести зонд в просвіт не вдається.

Епітеліальні копчикові ходи діагностика

Діагностика неускладненого епітеліального куприкового ходу особливих труднощів не представляє. Наявність первинних отворів у міжсідничної складці є патогномонічною (абсолютно достовірною, беззаперечною) ознакою. Поява запалення в крижово-куприковій області, формування нориць на місці абсцесів при наявності первинних отворів по середній лінії в міжсідничній складці робить діагноз ускладненого епітеліального копчикового ходу безсумнівним.

Епітеліальні копчикові ходи лікування

ЛІКУВАННЯ неускладненого куприкового ходу лише оперативне. Радикальна операція показана хворим при появі у них гнійних виділень з первинних отворів (стадія хронічного гнійного запалення) або при ремісії хронічного запалення. Хворим з гострими гнійними ускладненнями епітеліального куприкового ходу показано двоетапні або одноетапні оперативні втручання залежно від стадії та поширеності запального процесу. Оперативне лікування епітеліальних копчикових ходів полягає в висічення шкірно-жирового клаптя, що несе ходи, до власної крижово-куприкової фасції. На початку операції через первинні отвори спеціальним розчином профарбовують розгладжені ходи, щоб при висіченні не залишилося непомічених відгалужень ходу. Підшивають шкірні краї рани до її дна крижово-куприкової фасції. Шви знімають на 10-12 добу. Істотні косметичні дефекти після підшивки країв рани до її дна не спостерігаються. Важливим моментом ведення хворих у післяопераційному періоді є догляд за шкірою країв рани. Необхідно регулярне видалення волосся з шкірних країв рани, щоб уникнути їх вростання рубець, що в подальшому призводить до рецидиву захворювання.

Профілактика післяопераційних рецидивів після радикальних втручань на Епітеліальні копчикові ходи включає:

– Ретельне видалення всіх елементів ходу і затьоків;

–  Захист рани від попадання в неї уламків волосся і ретельне видалення волосся навколо рани та післяопераційного рубця протягом 3-4 місяців після операції;

– Запобігання передчасного «злипання» стінок рани, що досягається тампонадою на всю глибину рани, до її дна.

Епітеліальні копчикові ходи ускладнення

Рецидиви захворювання найчастіше обумовлений недостатньою радикальністю оперативного втручання з залишенням гнійних затьоків, ділянок епітеліального куприкового ходу, первинних отворів, неправильним веденням післяопераційної рани, вростанням волосся і злипання шкірних країв над порожниною, розташованою над дном рани.

Прогноз при радикальному лікуванні епітеліального куприкового ходу в будь-якій стадії хвороби сприятливий, наступає повне виліковування. Не рекомендується протягом перших 2-3 місяців після операції носити вузьку спідню білизну з щільної тканини з грубим швом.  І звичайно ж, потрібно дотримуватися гігієни: регулярно митися і носити свіжу білизну, переважно з бавовни.

<iframe width=”855″ height=”481″ src=”https://www.youtube.com/embed/gXJyCZ63n8A” frameborder=”0″ allow=”autoplay; encrypted-media” allowfullscreen></iframe>

Хоча операції з приводу епітеліального куприкового ходу технічно нескладні, та все ж статистика показує, що при лікуванні цієї категорії хворих в стаціонарах де відсутні вузькі спеціалісти з колопроктології різні ускладнення виникають у 30-40% пацієнтів, що в десятки разів перевищує цей показник у спеціалізованих відділеннях. Вивчення цього фактора показало, що для лікування простого, на перший погляд,  захворювання потрібні спеціальні знання. Тому лікування цієї групи хворих слід проводити фахівцю  колопроктологу який  знає особливості анатомії цієї зони, характер мікробної флори, враховує особливості клінічного перебігу захворювання.